Дистанційна батьківська школа

ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО БЛАГОДІЙНИХ ВНЕСКІВ

  Порадник для батьків 

ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Чи готові ви бути батьками першокласни­ка?  Цей тест — інтелектуальна розминка для вас, шановні батьки! Перед вами — 10 запитань. Ваше завдання — закреслити номери тих запитань, на які ви даєте позитивну відповідь.

Тест

1.    Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2.    Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3.     На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4.    Важко бути впевненим у тому, що учителі молодших класів добре розуміють дітей.

5.     Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, лічити і читати.

6.    Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла дитина.

7.    Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь навчити дитину.

8.    Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9.    Мій малюк, по-моєму, значно слабший за своїх однолітків.

10.      Уважаю, що вчителька не має можливості оці­нювати успіхи кожної дитини.

  Скільки у вас закреслених цифр?

а) Якщо кількість закреслених відповідей 4 або менше, то у вас є всі підстави оптимістично зустрі­ти перше вересня, ви готові бути батьками першо­класника.

б) Якщо кількість закреслених цифр 5-8, то вам бажано краще підготуватися до можливих трудно­щів.

в) Якщо кількість закреслених цифр 8-10, то подумайте над своїми відповідями ще раз, можли­во, вам варто порадитися з психологом. Для цього ще маєте час.

ПОРАДИ ВІД ПСИХОЛОГА

Основними компонентами загальної (психологічної) готовності до школи є:

1. Мотиваційна готовність до навчання у школі.

Виявляється у прагненні дитини до навчання, бути школярем; у достатньо високому рівні пізнавальної діяльності і розумових операцій; у володінні елементами навчальної діяльності; у певному рівні соціального розвитку. Все це забезпечує психологічні передумови включення дитини в колектив класу, свідомого, активного засвоєння навчального матеріалу, виконання різноманітних шкільних обов'язків. Свідченням мотиваційної готовності є наявність у дитини бажання йти до школи і вчитися, сформованість позиції майбутнього школяра. Якщо в дитини сформувалися адекватні уявлення про школу, вимоги до нової поведінки, вона не відчуватиме труднощів у прийнятті нової позиції, легко засвоюватиме норми і правила навчальної діяльності та поведінки в класі, взаємини з учителем і школярами.

2. Емоційно-вольова готовність до навчання в школі.

Засвідчує здатність дитини регулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, виявляється у самостійності, зосередженості, готовності й умінні здійснювати необхідні вольові зусилля. Вимоги до позиції школяра ставлять дитину перед необхідністю самостійно і відповідально виконувати навчальні обов'язки, бути організованою й дисциплінованою, вміти адекватно оцінювати свою роботу. Тому цей вид психологічної готовності називають морально-вольовою, оскільки вона пов'язана із сформованістю особистісної позиції дитини, з її здатністю до управління власною поведінкою. Йдеться про вміння дотримуватися правил, виконувати вимоги вихователя, гальмувати афективні імпульси, виявляти наполегливість у досягненні мети; уміння довести до кінця розпочату справу, навіть якщо вона не зовсім приваблива для дитини.

3. Розумова готовність дитини до навчання в школі.

Виявляється у загальному рівні її розумового розвитку, володінні вміннями і навичками, які допоможуть вивчати передбачені програмою предмети. Загалом розумова готовність дитини до навчання у школі охоплює її загальну обізнаність з навколишнім світом, елементи світогляду; рівень розвитку пізнавальної діяльності і окремих пізнавальних процесів (мовлення, пам'яті, сприймання, мислення, уяви, уваги); передумови для формування навчальних умінь і загалом навчальної діяльності. Формування умінь навчальної діяльності забезпечує дитині високий рівень здатності до навчання, тобто до виокремлення навчального завдання і вміння перетворити його на самостійну мету діяльності. Це вимагає від дитини здатності аналізувати, шукати причини змін у предметах і явищах тощо.

4. Психологічна готовність до спілкування та спільної діяльності.

Це важливе новоутворення обумовлене зміною провідних типів діяльності, переходом від сюжетно-рольової гри до навчальної діяльності. Дитина, у якої не сформовані компоненти психологічної готовності до спілкування та спільної діяльності, відчуватиме такі типові труднощі у навчанні, як: нерозуміння позиції вчителя, невміння слухати товариша, узгоджувати спільні з класом дії, завищена самооцінка та ін.

Загалом, психологічна готовність є цілісним станом психіки дитини, що забезпечує успішне прийняття нею системи вимог школи і вчителя, успішне оволодіння новою для неї діяльністю та новими соціальними ролями.

б) Поради батькам щодо психологічної підготовки дитини до школи

1.  Основними психологічними причинами виникнення труднощів адаптаційного періоду є:

 недостатній досвід спілкування з дорослими та однолітками;

 недорозвиненість мовлення;

 «неділовий» (надмірно емоційний) характер спілкування з дитиною у сім’ї;

 несформованість звички виконувати вимоги дорослих та дотри- муватися певних правил поведінки;

 побоювання, недовіра до школи  

2. Потрібно зацікавити дитину школою, викликати бажання навчатися там.

Для цього намагайтеся заздалегідь визначити, яку саме школу відвідуватиме ваша дитина. Під час прогулянок докажіть їй споруду школи. Розкажіть про життя учнів. Наприклад:

— Як я тобі заздрю, адже ти незабаром станеш школярем. Чому заздрю? Бо згадую ті часи, коли сама (сам) навчалася (навчавсь). Щодня ми, учні, поверталися із занять із новими знаннями, вміннями, дорослішали. А скільки було добрих товаришів, друзів! Ми разом готували домашні завдання, допомагали одне одному. А звільнившись, мерщій бігли на шкільне подвір’я погратися.

Щоразу, підводячи дитину до школи, згадуйте привабливий епізод із вашого шкільного дитинства. Поспостерігайте за школярами на спортивному майданчику, за роботою вчителя. Бажано познайомити дитину з педагогом.

3. Дитина значно легше пристосується до умов школи, якщо в сім’ї вона опанує певні необхідні навички самостійності:

 складати підручники, зошити та шкільне приладдя до портфелю (бажано привчати дитину робити це заздалегідь, ізвечора);

 самостійно та охайно складати одяг до уроків фізичної культури;

 упорядковувати свій письмовий стіл та ігровий куточок;

 самостійно вести шкільний щоденник.

4. Важливо навчити дитину ввічливого спілкування з незнайомими людьми.

Знаходячись поза домівкою, можна знайти безліч ситуацій для «вправляння» у спілкуванні. Наприклад:

 Поглянь, як до тебе привітно усміхається тітонька, і ти їй усміхнися.

 Підніми газету, що випала у дядечка, й скажи: «Візьміть, будь ласка».

 Розкажи тіточці Ірині, де ми відпочивали влітку. А її попроси, щоб вона розповіла нам про свою відпустку.

5. Значну увагу приділяйте розвитку мовлення дитини, зокрема діалогічного.

Частіше розмовляйте з дітьми, обговорюйте побутові «проблеми», привчайте висловлювати власну думку, міркування. Учіть правильно розгорнуто відповідати на поставлені запитання, а також правильно формулювати запитання до інших людей. Ширше використовуйте мовні ігри — їх вас навчать самі діти, лише покажіть, що ви хочете пограти з ними.

6. Будьте вимогливими до дитини.

7.  У жодному разі не виявляйте в присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у школі, сумнівів, чи добре до неї ставитиметься вчителька, побоювань із приводу того, чи успішно дитина навчатиметься.

Навпаки, демонструйте радість із приводу майбутнього вступу дитини до школи, впевненість у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі, цікаві знання, приємні товариші.

Завжди пам’ятайте:  самопочуття дитини та успішність її адаптації до школи значною мірою залежить від вас, шановні батьки!

ПАМ'ЯТКА  ДЛЯ БАТЬКІВ

 Бездоглядність підлітків та її наслідки. 

Що робить підлітка «важким» ?

 Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей. 

Всебічний, гармонійний розвиток — наш ідеал. Ідеал і сімейного, і суспільного виховання. Але скільки треба наполегливої і кваліфікованої праці батьків і вчителів, щоб наші діти ввібрали все багатство інтелектуальної, моральної культурної спадщини, виробленої людством.

Виховувати - це значить творити людину. Сьогодні ми поговоримо про деякі складні випадки, з якими зуcтрічаютьcя батьки у вихованні дітей.

      А розпочнемо ми з вами  із простого тестування, яке дасть вам можливість перевірити ще раз ваші педагогічні здібності. Можливо, саме це тестування не дасть вам у майбутньому припуститися помилок у вихованні вашої дитини. Результати цього тесту знатимете тільки ви, якщо ви відверто дасте відповіді на питання тесту, дізнаєтесь, який ви вихователь. 

                                              Тест для батьків «Чи можете ви?» 

1. У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.
2. Порадитися з дитиною, не зважаючи на її вік.
3. Зізнатися дитині в помилці, якої ви припустилися в ставленні до неї.
4. Вибачитися перед дитиною, якщо ви не праві.
5. Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас.
6. Поставити себе на місце дитини.
7. Повірити хоча б на хвилинку, що ви добра фея.
8. Розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який невигідно свідчить про вас.
9. Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку.
10. Завжди утримуватися від слів, які боляче вразять дитину.
11. Надати один день, коли б вона робила все, що їй заманеться, і поводила себе так, як схоче, а ви ні в що не втручалися.
12. Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено образила іншу дитину.
13. Встояли проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це - примха, забаганка.

Відповіді:

А - можу і завжди так роблю - 3 бали.

Б - можу, але не завжди так роблю - 2 бали.

В - не можу - 1 бал.


Підрахуйте бали 

Якщо ви набрали 30-39 балів, це означає, що дитина - найбільша цінність у вашому житті. Ви дієте правильно, й можете сподіватися на добрі результати.Сума 16-30 балів: піклування про дитину для вас питання першорядне. Ви схильні до компромісів, які послаблять виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над підходом до виховання. 
Менше ніж 16 балів — перед вами постали серйозні проблеми стосовно виховання дитини. 

  Вам здалося, що контакт з дитиною втрачено? 

        Ще вчора все було добре й весело. Ви встигали перекинутися слівцем, могли один одного заспокоїти. І ось щось зникає, віддаляється. Дитина відчужена, дивиться «з холодком». Розмова не зав'язується. Невже все розвалюється?

        Не бійтеся! Якщо контакт був, він, як правило, не зникає. Однак для цього потрібно докласти зусиль і вам, і дитині. Людина по суті своїй консервативна, звичок дотримується, тим більш таких, з якими їй комфортно і затишно.

        Є такі вікові моменти, коли щось змінюється в дитині. Чи у вас відбувається якась нова стадія, і не зрозуміло, як тепер любити, як розуміти.

        Не метушіться, крилами не тріпочіть. Форсаж ситуації навантажить дитину, зовсім стривожить вас і не принесе плодів. Влаштуйте день спокою і мовчання. Або й три.

        У наших невеликих життєвих просторах довго не намовчишся. Слово, друге — і зав'язалася розмова. Ось і контакт потихеньку налагоджується. І через якийсь час вже дивуєшся: «Що ж це було?»

        Якщо ж розлад не виправляється, необхідно «копати глибше». А чи був контакт взагалі? Чи існував він лише в уяві батьків? Адже те, що дитина слухняно розповідає про шкільні події,— це ще не довіра, а якщо на когось поскаржитися — це ще не таємниця душі.

        А може, це ви переключилися на деякий час на свою роботу-турботу, і дитина відчула себе загубленою, нікому не потрібною?

        Ні в якому разі не можна припиняти працювати над собою, над проблемою виховання дитини, вашим спільним життям. Якщо уважно і лагідно подивитися в дитячі очі, ви обов'язково помітите погляд у відповідь.

        Ось підслухана розмова між батьками і дитиною: «Ти наша дитина, й батькам видніше, як тебе виховувати».

        «А я по телевізору чув, як говорили, що за дітей відповідають усі».

       Ніхто не хоче, щоб його дитина виросла жадібною, грубою, злою. І все ж таке трапляється, навіть у гарних родинах. Отже, батьки врешті-решт не розуміють звідки береться доброта, егоїзм, гуманність, байдужість. Виростити дитину нелегко. Доводиться багато чим жертвувати. Добре, якщо жертви розумні. Пожертвуйте, наприклад, поганими звичками.

        Чому таке трапляється?

        Негативізм є природною формою боротьби дитини з обмеженнями. Так званий пасивний негативізм — це відмова від виконання розпоряджень, що порушують симетричність відносин з дорослими. Активний негативізм — здійснення дій, що прямо протилежні тим, яких вимагає дорослий. Він є ще більш вираженою формою ствердження своєї рівності з дорослим. В активно-негативній поведінці відтворюється найважливіша функція дорослого: ухвалення рішення, вироблення наміру. Воно будується найпростішим з можливих способів: шляхом створення точного негатива стосовно рішення дорослого. В узагальненій формі такий спосіб дії може бути представлений як «завжди чинити всупереч розпорядженням що віддаються».

        Фактичним автором наміру залишається дорослий, а дитина лише «перекладає» його, заміняючи всі плюси на мінуси, а мінуси на плюси.

        У підлітковому віці сприйняття дитини дорослими дуже сильно відрізняється від її самосприйняття. Дорослі недооцінюють рівень її психологічної зрілості, сама вона його переоцінює. Тому не дивно, що вона жагуче бореться за свої «дорослі» права. Положення підлітків ускладнюється тим, що в сучасному суспільстві відсутній який-небудь соціальний інститут, що дозволив би їм реалізувати свою спрямованість на повноцінне входження в дорослий мир наприклад, як це було в часи натурального господарювання. В 12-14 років у підлітка було багато можливостей показати себе «як дорослого». Школа не надає такої можливості. Вона адекватна молодшому шкільному віку, у якому провідною діяльністю є навчальна. Підліткові ж необхідна «арена» для розгортання його соціальної активності.

        Рекомендації для батьків підлітків відповідають тому ж загальному напряму, що й для батьків трирічних дітей. Необхідно усвідомити, що їхня дитина стала вже майже дорослою. А це значить, що вона повинна зайняти в сім'ї нове положення, значно більш рівноправне, ніж раніше. У неї повинні з'явитися іі нові права, й нові обов'язки.

        Головне право — це право розпоряджатися собою, воно вимагає високої відповідальності, а відповідальність і зароджується, і проявляється в сумлінному виконанні своїх обов'язків.

        Дотримуючись звичної схеми, батьки часто намагаються нав'язати дитині обов'язки, «замкнуті» на ній самій: прибирання нею своєї кімнати, сумлінне навчання й ін. Однак подібні вимоги звичайно викликають у підлітків роздратування, тому що вони прагнуть до самостійної організації власного життя й саме в цьому найменш схильні.

      А можна виховувати дитину без усякої суворості? 

Якщо робити все розумно і ласкаво, так і життя можна прожити й ніколи не бути суворим із дитиною.

        А. Макаренко: «Під суворістю я не розумію який-небудь гнів або істеричний крик. Ні в якому разі. Суворість доречна тільки тоді, коли не має кілких ознак істерії... ваша впевненість, ваше рішення, якщо ви його висловите ласкаво, воно зробить ще більше враження». 

Пам'ятка для батьків 

Шановні батьки, пам'ятайте!

1. У дітей, які не знають, що їм робити у час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність.
2. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття.
3. Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким у результаті «виховання».
4. Пам'ятайте, батьки! Фізичне покарання - це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур'я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину. Одурманюють її отрутою брехні.
5. Не ставте вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.
6. Говоріть із дитиною так, щоб не залишилося ніякого сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою й тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.
7. Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже добре помічають діти.
8. Не забувайте поділитися із своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.
9. Пам'ятайте, батьки! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.

Враховуйте основні методи виховання й переконання, вправи, стимулювання.     

 Шановні батьки та учні Старосільської ЗОШ І- ІІІ ступенів! 

Час перебування дітей у розважальних закладах, або закладах громадського харчування у нічний час. Нагадуємо, що з травня 2013 року набрав чинності Закон України від 16.05.2013 р. №243-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування у нічний час», який обмежив перебування неповнолітніх дітей (віком до 16 років) без супроводу батьків чи законних представників у зазначених закладах та на вулиці в нічний час. Даним законом доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 180-1 «Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування», а також Закон України «Про охорону дитинства» статтею 20-1 «Особливості перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування».
Стаття 18 цього Закону встановлює коло осіб та місця, де не може здійснюватись продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, а також тютюну. Продаж та придбання таких виробів не може здійснюватись особами, що не досягли 18 років. Відповідно до ст.180-1 КУпАП відповідальність за перебування дітей у розважальних закладах та закладах громадського харчування у період з двадцять другої до шостої години без супроводу принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність, покладається, окрім батьків, на посадові особи таких закладів, незалежно від форми власності, а також на громадян-суб’єктів підприємницької діяльності.
Відповідальність за вчинення такого правопорушення настає у вигляді накладення штрафу від 340 до 850 грн. У разі вчинення повторного правопорушення протягом року штраф складає від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 грн. до 1 700 грн. Крім того у разі виявлення дитини в розважальному закладі у нічний час буде притягнуто до адміністративної відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків (ст. 184 КУпАП). Також Закон України «Про охорону дитинства» доповнено ст. 20-1 «Особливості перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування». Неповнолітні з двадцять другої до шостої години можуть перебувати в закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування, лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує й несе за неї персональну відповідальність.
Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи зобов’язані вживати заходів щодо недопущення у такі заклади з двадцять другої до шостої години неповнолітніх дітей без супроводження осіб, зазначених у частині першій цієї статті. Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи мають право у період із двадцять другої до шостої години вимагати у відвідувачів таких закладів документи, що підтверджують їх вік.
З метою контролю за дотриманням норм зазначеного закону працівникам поліції у взаємодії з органами виконавчої влади (служба у справах неповнолітніх, сектор сімї, молоді і спорту, представники державних податкових інспекцій, представники громадськості, громадські організації) проводяться рейди по розважальних закладах і закладах громадського харчування, по місцях концентрації молоді, які спрямовані на виявлення фактів продажу спиртних, алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім та перебування дітей без супроводу дорослих у розважальних закладах після 22 години 00 хвилин.
Шановні батьки та учні школи! Такі заходи не мають на меті обмежити у правах дітей, а тільки обмежити можливості впливу на них негативного та небезпечного середовища.
Головна мета цих заходів – попередження злочинності як з боку дітей, так і проти них. Це ефективна можливість вберегти дітей від шкідливого впливу вулиці та стимулювання відповідальності батьків за виховання своїх дітей.
Просимо посилити батьківський контроль за дітьми.